Тест

Harald: Was ist eigentlich so schön am Fahrradfahren? Wolfgang, was findest du eigentlich am Fahrradfahren besonders schön?

Wolfgang: Dazu, oh, dazu muss ich sagen, fahr nicht einfach Fahrrad, ich fahr ein E-Bike.

Harald: Ach, Alter ist hier recht.

Wolfgang: Genau, genau. Man kann einfach äh...

Harald: Halt! Ach ja, hatte vergessen, meine Kopfhörer aufzusetzen. Also du fährst E-Bike.

Wolfgang: Genau.

Harald: Wenn ich ehrlich bin, Wolfgang, wenn...

Wolfgang: Wir sind noch nicht soweit.

Harald: Doch, ohne E-Bike würde die Fahrradtour mit dir nicht durchstehen.

Wolfgang: Ja, dazu muss man sagen, ich bin früher schon 30 Kilometer am Tage gefahren. Und mit dem E-Bike ist dit eben äh, is gut für die Gelenke, aber da erleichtert viel. Ne? Gerade wenn Wind ist order Steigungen and so weiter, zumindest kann man beim E-Bike die Natur noch mehr genießen.

Harald: Ach so, du erzählst jetzt von vor 50 Jahren.

Wolfgang: Nee, so lange ist das noch nicht her. Das ist erst fünf Jahre her.

Harald: Fünf Jahre, yeah. Yeah, bei mir ist ähnlich. Also only E-Bike gehts nicht. But it geht ja nicht darum, welches Fahrrad wir fahren, or with welcher Unterstützung. It geht ja mehr darum, what we beide da gemeinsam erleben unterwegs.

Wolfgang: Tja, man muss auch mal nach rechts und links gucken, die Schallklappen abnehmen, nicht bloß auf den Fahrrad fahren konzentrieren, sondern was links und rechts vom Weg zu sehen ist.

Harald: That Uh-huh. haelt mir was ein. Wolfgang, du bist ja typisch dafuer. Uh normale Radtouren, wie sie von anderen Anbietern angeboten werden, wenn wir davon Teilstrecken nehmen, du weisst immer irgendeine Ecke wo's noch schoen ist, wo 'ne Bank steht or uh true you know, auch irgendwie ne ruhige schoene Ecke. Kannst du dich dran erinnern where we the uh Kollegen getroffen haben, der in der nach Potsdam wollte, unten an der Bank.

Wolfgang: Ja, das ist eine besonders schöne Ecke. Ist von Busco. Wenn man von Busco gerade runter fährt, kommt man zu einer Badestelle. Ein bisschen äh ab von der Fahrradstraße nach Voskrau. Ungefähr in der Mitte von Voskrau und Tresco. Sehr schön. Ja, und schon hatten wir einen neugierigen Fahrradfahrer getroffen, der kam aus Potsdam und hat hier versucht in europäischen Wege zu finden. And genauso machen wir das auch. Ja, and einfach mal fahren uh and neue Wege entdecken. Einfach von den eingetretenen Spuren abweichen. Neue Spuren legen. Und dafür uh Fahren wir endlich Fahrrad, immer wieder was Neues entdecken. Man fährt durch den Wald, mit immer geht der Wald auf, eine Lichtung und da ist ein Teich und da kann man sich niederlassen und keiner weiß wo der ist außer ich.

Harald: Ja, und jetzt natürlich unsere Hörer. Mir fällt dabei noch ein, als wir da unten auf der Bank gesessen haben und uns mal nicht unterhalten haben, du hast die Blätter rauschen gehört, du hast die Vögel zwitschern gehört. ist doch herrlich, du kommst doch vollkommen runter. And what I also would like to say, that it was really just eighty or hundred metre up from the radweg.

Wolfgang: Ganz genau.

Harald: Mm-hmm.

Wolfgang: Yeah, and what Harald just even just said with the birds and rushing Fühle und die Ruhe da zu sehen, es kommt immer ganz darauf an, wann man fährt. Also die besten Fahrradtouren für mich selber oder für Manni müht oder sagen wir mal, die die Seele streicheln ist morgens und vielleicht in den späteren Abendstunden im Sommer, solange es hell ist.

Harald: Ja, deswegen treffen wir uns ja immer in Europien an der See-Promenade auf unserer Bank um sieben Uhr. Dann essen wir eine Banane und nehmen einen kleinen Energiedrink auf und dann geht's los. Da sind wir bei dem Punkt, we're überlegen uns eigentlich die Radtour nicht, wir fahren einfach los.

Wolfgang: Ja, zum Anfang mussten wir schon ein bisschen äh Die Strecken fahren, die mir hier schon bekannt waren, damit sich äh der Harald auch ein bisschen auskennt. Sonst könnte der dat ja nicht machen with den Prospekten und wat wir so nebenbei machen or or dat ma zu erzählen. Yeah, but but mittlerweile. Sagt er auch mal, Wolfgang, guck mal den Weg, bis den schon gefahren. Nee, dann fahren wir da hin und dann entdecken wir wieder was Neues.

Harald: Ja, and I have, I have been living here since 2014 in Neuropin and uh the routes that we have driven here, yeah, especially down by the lake, Altfriesack, our most beautiful area for me, I didn't even know that there are such corners here. I thought my Neuropin. Ropina ist trostlos. Aber man muss eben raus, ne? Das ist das Schöne daran. Oh,

Wolfgang: Ja, und was viele nicht wissen, und Harald wusste das auch nicht, eines Tages haben wir uns da unten am See wieder getroffen, und da habe ich ihm eröffnet, heute besuchen wir die Ruppiner Schweiz.

Harald: ich dachte Schweiz, da bin ich 2014 hergekommen aus der Schweiz. Ich dachte, ich bin befreit von der Schweiz, aber dann. Opina Schweiz? Interessant. Schön.

Wolfgang: So.

Harald: Ah. Yeah, I can me now dran erinnern. Beutenmühle unten. Da waren wir so früh und wollten unbedingt einen Kaffee trinken. And then bis du dahin gegangen zu der Kellnerin and has gefragt, of die schon offen ham. Die hatten noch nicht offen. The Kellnerin had uns but trotzdem Kaffee gebracht. Und das Schöne, als wir bezahlen wollten, hat sie gesagt, geht aufs Haus. Also wunderbar.

Wolfgang: Ja,

Harald: Und der Teich da oben, ich wollte dich jetzt nicht unterbrechen, aber der Teich oben in Beudenmühle, das ist natürlich schön da.

Wolfgang: ja. Die Kellnerin erstmal sehr freundlich und, äh, wenn ich nach Beutemühle fahre, dann kann ich mich immer erinnern an Dreißig Jahre vorher, Beutel Müller war immer ein Ausflugsheil Ausflugsziel für Männer am Herrentag. Ah damals war dort bloß eine Glashütte, wenn man sich dort vorstellen kann, aus Glass gebaut, wie eine Wagshaus, and mittendurch ging der Bienenbach. Oh, da sollte eigentlich Geld reingeworfen werden, aber da sind meistens die Männer hier landet am Nachmittag.

Harald: Ja, dit is klar. Himmelfahrt und Männer unterwegs, ja. Äh aber was ich dann auch interessant fand, uh ist draußen die dieses Mühlenrad. Diese Größe. Auch übrigens bevor wir's vergessen, ja, wer da Interesse hat auf unser uh Website, da könnt ihr die Bilder uh euch angucken unter Bilderbuch und ihr findet die G_P_S_ Daten. Egal wo ihr aussteigt, ihr fahrt einfach mit mit eurem Fahrrad uh mit'n Zug nach Neuruppin Rheinsberger Tor, oder Neuruppin West. give ein wo ihr hinwollt von unserer Radstrecke and ihr werdet dahin von unserem System aus dahin geleitet. Unsere Strecken sind beidseitig befahrbar, so it's egal oh from where you the Strecken befahren wollt. Nur so weit. You wanted to say something, right?

Wolfgang: Ja, dazu muss ich noch sagen, hatte gerade davon geredet, vor dreissig Jahren und so, äh, and the Dänen von Der Wohnbauer Mühler hat damals der Bauunternehmer Katsch gekauft, da wurde saniert. Ja, auch mit dem Mühlenrad, das wurde alles neu gemacht, und äh für Leute, die die Gegend da entfernt sind, gibt auch viele Wanderwege and deswegen hat the Herr Katsch da auch eine Pension eingerichtet. Man kann da übernachten, das Essen is good, die Terrasse is very schön, für Kinder is a Spielplatz da und ein kleiner Tierpark mit Eseln and kleinen Pferden.

Harald: Ja ja, jetzt hast du so viel vom Katsch erzählt, dann werden wir ihm mal den Bei dem Postkartenschicken vielleicht will ihn möchte er sich unter uns unterstützen. Das sind wir beim Thema. Wir machen ja da alle äh kostenfrei für jeden. Wir haben uns überlegt, uh es gibt viele Anbieter von Radtouren, aber uh erstmal muss man sich registrieren. And when man in a new shootin' road tour findet, then must one that for uh

Wolfgang: Mm.

Harald: mm.

Wolfgang: Mm.

Harald: Profi Account gründen und 14.19er im Monat abbuchen ist bei uns nicht. Wir wollen jeden der Lust am Fahrradfahren hat, ermöglichen ohne Kosten Radtouren Radtouren, Entschuldigung, uh Radtouren zu entdecken. Yeah, that is unser Anliegen dabei. Und so wird's auch bleiben.

Wolfgang: Genau.

Harald: Yo. Bloß weil du den Herrn Katsch jetzt so hoch gelobt hast, deswegen wollte ich mal sagen, wir schicken ihm einfach unseren Podcast. And yeah, so once more we have kind of like ferry.

Wolfgang: Nee, der Herr Katsch ist ja nicht der Einzigste. Wenn ich mit, drauf überlege, seitdem ich mit Haaren zusammen bin, fallen mir erst mal fallen mir lauter schöne Ecken ein, die ich schon lange nicht mehr angefahren habe. And da sind auch Gaststätten oder Pensionen bei, die man im Laufe der Jahre kennengelernt hat and uh Wir würden auf für Freunde des Radfahrens von außerhalb eben die Pensionen oder so was mit reinnehmen in unsere Seite, ja, damit man auch weiß, wo man eben, wenn man mal ein verlängertes Wochenende hier bleiben will, in dem schönen Neuropin, eigentlich die schöne Stadt, die schöne Fontane-Stadt, so habe ich sie immer genannt.

Harald: Ja, Schinkel hat da auch, uh, der ist da geboren worden. Ah, Schinkel ist ja bekannt, natürlich nur durch Bauwerke. Werke nicht nur, but through the most Bauwerke in Berlin. Yeah, yet failin' us the water, no.

Wolfgang: Nah uh you can d uh no, but also say, in the future when we might so far it is or something, then you can uh can if you from outside come, for example, the Brandenburger Tor come. I by the information Perspektiven von uns.

Harald: And then if they don't fall, or there is still five hundred stick from us, where uh where they are everything from us.

Wolfgang: I think the demand will rise because the cyclists are getting more and more. So one has to keep your eyes open when you're cycling. In the past when I rode a bike, mm percentage-wise it could be twenty, thirty percent. I think now we're at eighty percent.

Harald: Fahrrad fahren.

Wolfgang: Ja.

Harald: Naja, auch nicht nur die zur Arbeit fahren, sondern auch in der Freizeit Fahrrad fahren

Wolfgang: Okay.

Harald: wird benutzen.

Wolfgang: Man sieht's ja, man sieht's ja an uns beiden, es gibt ja auch rüstige Rentner.

Harald: Ja, ja, noch noch. Gut. Äh, mir fällt jetzt noch ein, nee, jetzt ist es wieder weg, aber das liegt am Alter. So. Da können wir jetzt einen Schnitt machen und

Wolfgang: Ja.

Harald: müssen uns erst wieder neu orientieren.

Wolfgang: Und das nächste Mal wieder was Neues und mehr.

Harald: Genau, von uns beiden. Wir

Wolfgang: Genau.

Harald: hoffen, es hat euch gefallen. Und wenn ihr Anregungen habt oder Kritik, auch negative Kritik, dann schreibt uns einfach eine E-Mail.

Wolfgang: Ja, und das Schönste wäre, wenn wir mal wieder fahren und euch treffen.

Harald: Well now, we are then to again.

Wolfgang: We have th desirable T-shirts with our emblem.

Harald: And. ratten. minus O_P_R_ dot D_E_

Wolfgang: Well now.

Harald: Okay, until next time.

Wolfgang: Cheers.

Harald: Cheers.

Wolfgang: Ciao ciao.

Harald: Що насправді такого чудового у їзді на велосипеді? Wolfgang, а що тобі найбільше подобається у їзді на велосипеді?

Wolfgang: Тут, о, тут мушу сказати: я не просто їжджу на велосипеді — я їжджу на електровелосипеді.

Harald: А, тут вік має значення.

Wolfgang: Саме так, саме так. Можна просто е-е...

Harald: Стоп! Ах так, я забув надягнути навушники. Отже, ти їздиш на електровелосипеді.

Wolfgang: Саме так.

Harald: Якщо чесно, Wolfgang, якщо...

Wolfgang: Ми ще не дійшли до цього.

Harald: Ні, без електровелосипеда я не витримав би велотур із тобою.

Wolfgang: Так, тут треба сказати: раніше я спокійно проїжджав 30 кілометрів на день. А електровелосипед корисний для суглобів і значно полегшує поїздку. Правда? Особливо коли дме вітер або трапляються підйоми тощо. Принаймні на електровелосипеді можна ще більше насолоджуватися природою.

Harald: А, то ти зараз розповідаєш про події 50-річної давнини.

Wolfgang: Ні, це було не так давно. Лише п’ять років тому.

Harald: П’ять років, так. Так, у мене схоже. Тобто без електровелосипеда не обійтися. Але справа не в тому, на якому велосипеді ми їздимо чи з якою підтримкою. Важливіше те, що ми разом переживаємо в дорозі.

Wolfgang: Так, треба іноді дивитися праворуч і ліворуч, знімати навушники й зосереджуватися не лише на їзді, а й на тому, що видно обабіч дороги.

Harald: Оце так. Це мені нагадало одну річ. Wolfgang, ти якраз типовий приклад цього. Звичайні веломаршрути, які пропонують інші оператори, — якщо ми беремо окремі їхні ділянки, ти завжди знаєш якийсь красивий куточок, де стоїть лавка або є тихе мальовниче місце. Пам’ятаєш, де ми зустріли того колегу, який їхав до Потсдама, біля лавки внизу?

Wolfgang: Так, це особливо гарний куточок. Він біля Busco. Якщо їхати від Busco прямо вниз, потрапляєш до місця для купання. Трохи осторонь велодороги до Voskrau, приблизно посередині між Voskrau і Tresco. Дуже красиво. Так ми й зустріли допитливого велосипедиста з Потсдама, який намагався знайти тут європейські маршрути. Ми робимо так само: просто їдемо й відкриваємо нові дороги. Відхиляємося від протоптаних шляхів і прокладаємо нові. Саме заради цього ми й їздимо на велосипеді — щоб знову й знову відкривати щось нове. Їдеш лісом, аж раптом він розступається, з’являється галявина, а на ній — ставок, де можна влаштуватися, і ніхто, крім мене, не знає, де це місце.

Harald: Так, і тут я подумав про наших слухачів. Коли ми сиділи там унизу на лавці й деякий час мовчали, ти чув шелест листя, чув спів птахів. Хіба це не чудово? Ти повністю розслабляєшся. І ще я хотів би сказати, що це місце було лише за вісімдесят чи сто метрів від велодоріжки.

Wolfgang: Цілком правильно.

Harald: Мм-хм.

Wolfgang: Так, і те, що Harald щойно сказав про птахів і шелест листя, про тишу — це справді важливо. Багато залежить від того, коли вирушати. Найкращі велотури для мене самого або, скажімо, ті, що пестять душу, — це ранкові поїздки й, можливо, пізні вечірні години влітку, доки ще світло.

Harald: Так, тому ми завжди зустрічаємося в Europien на набережній біля моря, на нашій лавці, о сьомій годині. З’їдаємо банан, випиваємо трохи енергетичного напою — і вирушаємо. Ось у чому річ: ми, власне, не плануємо велотур, а просто їдемо.

Wolfgang: Так, спочатку нам доводилося трохи їздити маршрутами, які я вже добре знав, щоб Harald теж трохи зорієнтувався. Інакше він не зміг би працювати з проспектами й розповідати про те, що ми робимо між іншим. Але тепер він уже сам іноді каже: Wolfgang, дивись, цим шляхом ми вже їздили. Тоді ми прямуємо в інший бік і знову відкриваємо щось нове.

Harald: Так, я живу тут, у Neuropin, із 2014 року. І на маршрутах, якими ми тут їздили, особливо біля озера та в Altfriesack — для мене це найкрасивіший район, — я навіть не знав, що тут є такі куточки. Я думав, що мій Neuropin, Ropina — безрадісне місце. Але треба просто вийти назовні, правда? У цьому й полягає краса. Ох...

Wolfgang: Так, і багато хто цього не знає, а Harald теж про це не знав. Одного дня ми знову зустрілися там унизу, біля озера, і я повідомив йому: сьогодні ми відвідаємо Ruppiner Schweiz.

Harald: Я подумав: Швейцарія? Я ж приїхав сюди зі Швейцарії у 2014 році. Думав, що нарешті позбувся Швейцарії, а тут — Ruppiner Schweiz? Цікаво. Гарно.

Wolfgang: Так.

Harald: Ага. Так, тепер я це згадую. Унизу, біля Beutenmühle. Ми були там дуже рано й неодмінно хотіли випити кави. Ти підійшов до офіціантки й запитав, чи вони вже відкрилися. Вони ще не працювали, але офіціантка все одно принесла нам каву. А коли ми хотіли розплатитися, вона сказала: за рахунок закладу. Просто чудово.

Wolfgang: Так,

Harald: І ставок нагорі, я не хотів тебе перебивати, але ставок у Beudenmühle — це, звісно, дуже гарне місце.

Wolfgang: Так. Офіціантка була дуже привітною. А коли я їду до Beutemühle, то завжди згадую, як тридцять років тому Beutel Müller був популярним місцем для чоловічих екскурсій на День чоловіків. Тоді там була лише скляна будівля — якщо можете собі уявити, споруда зі скла, схожа на каретний сарай, — а посередині протікав Bienenbach. Туди нібито мали кидати гроші, але здебільшого пообіді там опинялися чоловіки.

Harald: Так, це зрозуміло: Вознесіння, чоловіки в дорозі. Але мені ще було цікаво подивитися на те велике млинове колесо надворі. Яких воно розмірів! І, до речі, перш ніж ми забудемо: якщо вас цікавить наш вебсайт, фотографії можна переглянути в розділі «Книга картинок», а там же ви знайдете GPS-дані. Незалежно від того, де ви зійдете з маршруту, ви можете приїхати велосипедом або потягом до Neuruppin Rheinsberger Tor чи Neuruppin West, указати, куди хочете дістатися на нашому маршруті, — і наша система прокладе вам шлях. Нашими маршрутами можна їхати в обох напрямках, тож неважливо, звідки ви починаєте. Ось і все. Ти хотів щось сказати?

Wolfgang: Так, додам: я щойно говорив про тридцять років тому. Тоді підприємець Katsch купив Beutemühle й відреставрував її. Так, разом із млиновим колесом — усе було оновлено. Для тих, хто приїздить здалеку, там є багато пішохідних маршрутів, тому пан Katsch облаштував і пансіон. Там можна переночувати, їжа смачна, тераса дуже гарна, для дітей є дитячий майданчик і невеликий зоопарк з ослами та маленькими кіньми.

Harald: Так, ти стільки розповів про Katsch, що, мабуть, надішлемо йому листівку — можливо, він захоче нас підтримати. Але повернімося до теми. Ми робимо все це безкоштовно для кожного. Ми подумали: є багато операторів велотурів, але спочатку треба зареєструватися. А коли знаходиш новий маршрут, потрібно ще й...

Wolfgang: Мм.

Harald: Мм.

Wolfgang: Мм.

Harald: Створити професійний акаунт, після чого щомісяця списується 14,19 — у нас такого немає. Ми хочемо дати кожному, хто любить їздити на велосипеді, можливість безкоштовно відкривати веломаршрути. Так, у цьому й полягає наша мета. І так буде й надалі.

Wolfgang: Саме так.

Harald: Так. Оскільки ти так високо похвалив пана Katsch, я й подумав: просто надішлемо йому наш подкаст. Отже, знову вийшов своєрідний місток.

Wolfgang: Ні, пан Katsch не єдиний. Відтоді як ми з Гаральдом разом, мені спадає на думку безліч красивих місць, куди я давно не їздив. Є там і заклади харчування, і пансіони, з якими ми познайомилися за ці роки. Для гостей із-поза меж регіону, які люблять велосипедні подорожі, ми хотіли б додати на наш сайт також пансіони та подібні місця, щоб вони знали, де зупинитися на довгі вихідні в прекрасному Neuropin — у цьому гарному місті Фонтане, як я його завжди називав.

Harald: Так, Шінкель теж має до цього стосунок — він тут народився. Шінкель відомий, звісно, передусім своїми будівлями, причому не лише в Берліні. Так, і вода нас тут не підведе.

Wolfgang: Ні, ще можна сказати, що в майбутньому, якщо ми зайдемо настільки далеко чи щось подібне, гості з інших місць, наприклад ті, хто приїде до Бранденбурзьких воріт, зможуть отримати інформацію та перспективні маршрути від нас.

Harald: А якщо вони не захочуть їхати далі, то за п’ятсот метрів від нас усе вже буде поруч і доступне.

Wolfgang: Думаю, попит зростатиме, адже велосипедистів стає дедалі більше. Тож під час їзди треба бути уважними. Раніше, коли я їздив на велосипеді, їхня частка, мабуть, становила двадцять-тридцять відсотків. Думаю, тепер це вже вісімдесят відсотків.

Harald: Їздять на велосипедах.

Wolfgang: Так.

Harald: Ну, не лише ті, хто їздить велосипедом на роботу, а й ті, хто катається у вільний час.

Wolfgang: Гаразд.

Harald: будуть користуватися.

Wolfgang: Це видно й по нас двох: є ще бадьорі пенсіонери.

Harald: Так, так, поки що. Добре. Е-е, мені ще дещо спало на думку... Ні, знову забув, але це через вік. Отже, можемо тут зробити монтажну паузу й...

Wolfgang: Так.

Harald: спочатку знову зорієнтуватися.

Wolfgang: А наступного разу знову буде щось нове — і більше.

Harald: Саме так, від нас обох. Ми...

Wolfgang: Саме так.

Harald: Сподіваємося, вам сподобалося. Якщо маєте пропозиції чи зауваження, навіть критичні, просто напишіть нам електронного листа.

Wolfgang: Так, а найкраще було б знову вирушити в дорогу й зустрітися з вами.

Harald: Ну що ж, тоді до нових зустрічей.

Wolfgang: У нас є бажані футболки з нашою емблемою.

Harald: І... ratten. minus O_P_R_ dot D_E_

Wolfgang: Ну що ж.

Harald: Гаразд, до наступного разу.

Wolfgang: Будьмо.

Harald: Будьмо.

Wolfgang: Па-па.